Я признаюсь - Анна Гавальда (мягкий переплет)

Я могла б сказати, що це збірка новел, історій, що їх лише сім і всі вони написані від першої особи, але я бачу книгу інакше. Для мене це не просто історії та, головне, не просто персонажі, для мене це люди. Живі люди. З плоті та крові. Людмила, Поль, Жан та інші, безіменні, розповідають про себе. Майже всі вони говорять у темряві, вночі або в такий момент життя, коли не дуже добре відрізняють день від ночі. Намагаючись розібратися у собі, вони викриваються, відкривають душу. Виходить не у всіх, але навіть спроби змушують мене співпереживати. Говорити, що співпереживаєш власним персонажам, напевно, надто пафосно, але повторюю: для мене це не персонажі, а люди, реальні люди, мої нові знайомі, яких я й уявляю вам сьогодні.